Одеська кіностудія досі під загрозою


 

Kulikovski&Galich

Одеса, 8 грудня 2014 – Дмитро Куликовський, член руху «Врятуємо Одеську кіностудію», колишній співробітник кіностудії, розповів на брифінгу про загрозу для кіностудії і репресії щодо ініціативної групи з захисту кіностудії.

Наприкінці 2005 р кіностудію зробили ЗАТ. 31 млн грн вклав приватний акціонер, стільки ж вклала держава у вигляді нерухомості та інших матеріальних активів. Контрольний пакет залишився у держави. Різниця на користь держави – 1 акція вартістю в 1 грн.

Близько 2-х років тому на кіностудії з’явився Андрій Звєрєв, спочатку як фінансовий директор, але потім став головою правління. Він був призначений через фіктивний конкурс Юрієм Нікітіним, заступником голови правління фонду держмайна України.

Приватним інвестором кіностудії через афільовані компанії є олігарх, екс-губернатор Донецької області Сергій Тарута. Андрій Звєрєв – колишній його підлеглий, топ-менеджер підприємства з виробництва металоконструкцій.

У Одеській кіностудії до складу державної частки майна включені два гуртожитки. Керівництво кіностудії придумало спосіб вивести один з гуртожитків з державної частки статутного фонду ЗАТ і передати його в комунальну власність міста. Таким чином розмір державної частки в статутному фонді ЗАТ значно б зменшився, що дозволило б приватному інвесторові отримати більшість акцій і взяти кіностудію повністю під свій контроль.

Для цього на роботу в кіностудію були прийняті люди, що не мають до кіно ніякого відношення, на посаду вахтерів, кур’єрів, охоронців, і їм відразу ж дали місця в гуртожитку «Екран».

За словами Дмитра Куликовського, на роботу вони не ходили. Ці люди продовжували займати приміщення, робили там дорогі ремонти. Потім звільнялися, але відмовлялися виселятися. Нібито, щоб не розвивати скандал і захистити цих мешканців, керівництво кіностудії і вирішило передати гуртожиток «Екран» у власність міста.

Скандал почав розгоратися саме через цих «мертвих душ». Так, начальник цеху підготовки кінозйомок Ірина Галич відмовилася табелювати тих, хто не ходить на роботу, а коли Андрій Звєрєв став на неї тиснути, поділилася цією інформацією з громадськістю. Схема переходу кіностудії у приватну власність стала відомою, 5 співробітників кіностудії виступили проти, наполягаючи, що вона повинна залишатися в держвласності, а в гуртожитку повинні жити тільки співробітники.

Трьох із п’яти активістів керівництво студії звільнило або змусило звільнитися за власним бажанням. До того ж деяких з них після цього виселили з гуртожитку, звинуватили в крадіжці майна кіностудії. Стали погрожувати кримінальним переслідуванням.

Активістів підтримало Одеське відділення Українського національного союзу кінематографістів. Воно розташовується в будівлі на території кіностудії. Після цього у членів громадської організації почалися проблеми: то світло раптово пропаде, то їх відвідувачів до них не пропускають через вахту кіностудії.

Єдина надія зараз  – не дати приватному інвестору взяти кіностудію під свій контроль, а управління державною часткою доручити міністерству культури, а не фонду держмайна. Тому що Юрій Нікітін, вважає активіст, знаходиться в змові з Сергієм Тарутою.

Поки активісти групи з порятунку Одеської кіностудії планують направити листи Президентові України Петру Порошенку, в Міністерство культури і Верховну Раду.