Перемир’я для Росії тільки привід накопичити сили для нової атаки на Україну


mykolay semeniaka

Одеса, 2 березня 2015 – Микола Семеняка, командир Другої штурмової афганської роти батальйону «Айдар», розповів на брифінгу про те, як проходить перемир’я на фронті.

Зараз підрозділ «Айдара», яке очолює Микола Семеняка, утримує позиції на 29 блокпості. Це поруч з 31 і 32 блокпостами, за які велися дуже важкі бої. 15 лютого були підписані Мінські мирні домовленості, але ще два дні сепаратисти не припиняли обстріл і тільки 17 числа масові обстріли припинилися. На боці Російської Федерації відбулася ротація і зараз вони посилено готуються. У те, що і далі буде перемир’я, що будуть виконуватися мінські домовленості, бійці «Айдара» не вірять. Це вже не перше перемир’я, завжди противник його порушував. Терористична «ЛНР» знаходиться в півтора кілометрах від українських позицій, там щосили будується капітальне залізобетонне укріплення. Це підтверджує, що противник готується не до миру, а до війни.

Перемир’я ж терористи використовують для того, щоб перегрупувати озброєння і підвезти боєприпаси.

У порівнянні з війною в Афганістані, ця війна набагато важче. Тому що у російській армії дуже багато важкого озброєння. Тим більше, що не всі бойовики підкоряються тим же так званим «владі ЛНР» та РФ, вони самі по собі і зупинятися не збираються, а підуть далі.

За словами Миколи Семеняки, українська армія тільки-тільки стала утворюватися. Зараз бачимо, що є армія – є артилерія, прикриття, коригування. Так, випадковий снаряд може прилетіти від нас, помилки бувають. Але спеціально стріляти по мирних жителях – таке однозначно виключено. Терористи ж стріляють – це незаперечний факт.

Люди на Донбасі починають розуміти, хто обстрілює мирні міста і селища. Ще нещодавно місцеві, незважаючи на обстріли, все одно були проти України. І тільки зараз ці люди починають розуміти і просять, щоб українська армія не йшла.

Спочатку люди в селищі Кримському боялися виходити, боялися українських військових. Потім вийшов дід за 80 років, запитав, чи будуть українські військові теж грабувати, як «ополченці». Йому пояснили, що цього не буде і тільки після цього люди вийшли зі своїх будинків.

Неподалік від позицій «Айдара» розташовані дитячий будинок і будинок для літніх людей. Їм українські бійці допомагають регулярно. У будинок престарілих допомоги, за словами Миколи Семеняка, привезли на рік вперед. Допомагають бійці і сім’ям своїх загиблих побратимів. З кожної зарплати вони збирають по 500 грн, які потім розподіляються між тими близькими загиблих солдатів, кому потрібна допомога.

У Айдарі зараз є організаційна проблема – комбати не можуть поділити владу. Кілька людей вважають себе командирами батальйону. Самі ж бійці роти підпорядковуються комбату Євгену Пташнику, якого призначило керівництво Збройних сил України. Самим бійцям, за словами Миколи Семеняки, без різниці, хто буде комбатом. Головне, щоб був порядок. І зараз порядку стало більше. Особливо в тому, що стосується документації. Тепер бійців офіційно оформляють на контрактну службу, виписують необхідні довідки. Тому що є люди, які воюють півроку, оформлені були тільки 28 січня. І вони повинні доводити, що воювали до цього, що отримали поранення. Пташник виправляє, регулює, налагоджує це. Українські війська реально відводять важку техніку, та ж сторона просто передислокується, техніка зараз вирушає на Маріуполь, в інші місця. У Росію техніка не виводиться. Якщо вони підуть, то вийде здача територій. В угодах треба було прописати, що перші кроки робить Росія і тільки потім техніку відводить Україна.

Техніки Росія пригнала силу-силенну. Вони майже цілодобово обстрілювати наші позиції, блокпости. Боєприпаси везуть в «гумкомвоях».

Микола Семеняка прокоментував чутки про те, що бійці «Айдара» намагалися провезти до Києва велику кількість зброї, щоб дестабілізувати ситуацію в країні. Звичайно, не всі дії уряду подобаються бійцям добровольчих батальйонів. Але знають вони й те, що зараз Україну треба захищати там, на Донбасі, на фронті. Якщо вони і допускають якісь акції незгоди, то тільки мирні. Зараз, перед зовнішньою загрозою їм не до того, щоб з’ясовувати стосунки всередині країни. Навпаки, за словами командира роти, зараз треба об’єднуватися, а не з’ясовувати стосунки.

Взагалі ж зброї в Україну завезли купу і коли війна закінчиться – це, думає Микола Семеняка, буде великою проблемою наших міст.А ось після війни бійці з фронту обов’язково запитають в уряду про наболіле, але зроблять це цивілізовано і мирно. Айдарівці, та й всі українці, повинні пройти весь шлях достойно, на нас дивиться весь світ.