Що дає Варшавський саміт НАТО для України


Підтримка Північноатлантичного альянсу НАТО є ключовим “щитом” України проти російської агресії. На цьому наголосили експерти під час круглого столу у Запоріжжі, пише сайт Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва. Спеціалісти обговорили результати Варшавського саміту, а також інші питання безпекового характеру загалом по Україні, та, зокрема, у Запорізькій області, які особливо гостро можуть постати вже в найближчому майбутньому.

А перейматися є чим, бо вірогідність нового великого наступу Росії зберігається на високому рівні. Для цього є низка факторів, відзначають експерти: зокрема наступні вибори у Франції та Німеччині, прихід лояльних до Росії політичних сил, що можуть послабити позиції ЄС, щодо санкцій. Костянтин Бриль, голова Запорізької обласної державної адміністрації та керівник штабу оборони області відзначив, що готовий зміцнювати безпеку у прифронтовому регіоні будь-якими засобами. За словами Бриля, в області вже звели першу лінію оборони, а весь кордон області фіксується системою відеоспостереження. Сергій Джердж, Голова Громадської Ліги Україна-НАТО, проінформував присутніх про результати Варшавського саміту:

– НАТО прийняла рішення про розміщення 4 батальйонів в Естонії, Латвії, Литві та Польщі, це не великий за кількістю контингент,він не може відповідати тому масиву зброї, техніки й солдат, які є на російській стороні, проте це сигнал Росії, що НАТО серйозно ставиться до питань безпеки;

– НАТО переглянула систему протиракетної оборони. Прийнято остаточне рішення про розміщення цієї системи, об’єднання всіх складових компонентів протиракетної оборони під одне командування – це підрозділи, які є в Іспанії, Середземному морі, Румунії, Польщі. Система ПРО нівелює загрозу використання Росією ядерної зброї, яку Путін останнім часом, використовує, як останній аргумент.

– НАТО розглянула ядерну зброю. Багато самітів це питання оминали, а міжнародна політика у цьому питанні була така, що все йшло до ядерного роззброєння, і Україна показала тут приклад. – НАТО ввела новий 5-й простір, в якому може вестись війна – це кіберпростір. Раніше, документально визначалося, що війна може вестися на суші, морі, в повітрі та космосі. Це для того, щоб можна було задіяти 5 статтю Вашингтонського договору. Тепер, після цього саміту, напад на кіберпростір однієї з країн НАТО, є нападом на всіх, і відповідно вони будуть захищатись. Україні це теж важливо, тому що наш кіберпростір потерпає від атак з боку Росії.

– НАТО буде продовжувати діяти проти ІДІЛ та підтримувати безпеку в Афганістані, зокрема. США виділять 5 мільярдів доларів на підтримку Афганістану. Для України, на жаль, сума близько 300 мільйонів доларів; – Закликали країни учасниці альянсу збільшити витрати на оборону, до 2014 року витрати скорочувалися, в той час Росія, Китай та Індія — збільшували;

– Буде створено новий розвідувальний підрозділ, у штаб-квартирі НАТО і взагалі НАТО визначила для себе три напрямки активізації — це оборона, стримування і діалог;

– Що стосується лінії НАТО – ЄС: була підписана декларація між цими організаціями, що знімає питання створення окремих збройних сил Європейського союзу.

Сергій Джердж також відзначив конкретні рішен для України:

– Відбулося засідання комісії Україна-НАТО на найвищому рівні (Президент Порошенко та Голова Альянсу НАТО). Українська сторона презентувала Стратегічний оборонний бюлетень;

– Засідання у форматі п’ять країн плюс Україна – це США, Великобританія, Німеччина, Італія, Франція, де багато питань приділялося виконанню Мінських угод;

– Прийнятий комплексний пакет, який включає близько 40 напрямків співробітництва і тут все залежить, на скільки ми самі зможемо використати надану допомогу;

– Україну долучили до програми Розширених можливостей. По цій програмі працюють лише шість країн: Швеція, Фінляндія, Йорданія, Ізраїль і Австралія. Це інший рівень допуску до розвідувальних даних, військово-промислового комплексу, до тих ноу-хау, якими володіють країни члени НАТО. Україна найбільша країна яка співпрацює з НАТО у подібному форматі;

– В Україні буде відкрито центр протидії гібридній війні, і це правильно, бо хто як не ми знаємо про цю гібридну війну. – Прийнято рішення про створення плану деокупації Криму;

– Вперше Росія названа агресором в документах НАТО, названо також число загиблих українців у цій війні, НАТО чітко закликало Росію припинити політичну, фінансову та військову підтримку терористів. “Ми задоволені результатом”, – підсумував Сергій Джердж свій виступ.

Олександр Шмітько, начальник Управління СБУ у Запорізькій області поінформував громадськість про ситуацію з безпекою в регіоні на теперішній момент. За його словами, Росія зацікавлена в атаці на Запорізьку область, бо президент Росії хоче з’єднати Крим, Луганськ, Донецьк із російським територіями. Уся верхівка бойовиків складається із офіцерів російських збройних сил, відзначив Шмітько.

– СБУ працює у цілодобовому режимі, а загалом, на сьогодні, Запорізькою службою ліквідовано 8 диверсійних груп, – сказав Олександр Шмітько. Шмітько також повідомив про новий виклик для Запоріжжя. За його словами, терористи ІДІЛ, серед яких були громадяни Сирії, Йорданії, і, навіть, громадяни Германії, намагалися створити свій осередок в області. СБУ припинила цю спробу.

Ігор Артюшенко, народний депутат України від БПП, вважає, що обороноздатність України має вийти на такий рівень, щоб агресор навіть не міг подумати про атаку.

– Разом з тим, ми розуміємо, що цього замало, і хотілося б більше підтримки для України, і не лише військової. Ми маємо справу з гібридною війною, і тут важлива складова кібербезпеки, інформаційної політики, хочеться зробити все залежне від нас, щоб агресор зрозумів, що йому тут робити нічого, що Україна настільки захищена військово, інформаційно, країна, в якій для нього просто немає шансів і значить нічого витрачати свої бюджети, знищувати власну економіку, через яку зубожіє російський народ. Також, Ігор Артюшенко вважа за доцільне за підтримки Альянсу створити у Запоріжжі регіональний інформаційний ресурсний центр НАТО. За допомогою цієї структури, Україна та її партнери  зможуть обмінюватися інформацією, напрацюваннями та координувати зусилля у боротьбі проти ворога.

Руслан Кермач, експерт Фонду Демократичні ініціативи ім.Ілька Кучеріва говорив не тільки про результати Варшавського саміту, але і відзначив напруженість безпекової ситуації в Україні.

– На сьогодні ми розуміємо, що зі сходом України потрібно працювати, проект “Новоросія” заморожений, але він може активно й розморозитися, якщо буде для цього відповідна геополітична ситуація, а ми бачимо, що позиції деяких європейських країн міняється. За рік мають відбутися вибори у Франції. Німеччині і їх позиція може сильно змінитися. Єдність європейських країн може послабитися, це може відкрити шлях до зняття санкцій, а в перспективі й для інтенсифікації Росією військових дій. Ми повинні прораховувати всі можливі сценарії, включаючи навіть найгірші, або навіть фантастичні. Якщо подивитися з позиції 2013 року, то те що сталося, наступного року (2014) стало фантастикою, яка стала реальністю. Я особисто, скептично оцінюю, те що буде повномасштабні військові дії, але я бачу інші ризики, які можуть восени, актуалізуватися, через погіршення соціально-економічної ситуації, тарифні проблеми. У цьому є потенціал до розхитування ситуації не тільки на рівні Києва, а й у регіонах, і використання цього протестного потенціалу в конкретних політичних цілях. Гібридними методами, звичайний протест, може переформатуватися у щось, що загрожує конституційному ладу.

Запорізька область, як і багато областей сходу країни — це індустріальні регіони, де працюють інфраструктурні та важливі підприємства з економічної точки зору, енергетичні суб’єкти й дуже важливо, забезпечити їх безпеку, бо виведення їх з ладу, може призвести до непоправної шкоди та створити тактичну, а потім і стратегічну перевагу для агресора. На сьогодні більшість людей, 43% вважають що НАТО це найкращий інститут гарантування безпеки України — підсумував Руслан Кермач. Українці почали дивитися у бік НАТО у 2014 р. Станом на травень 2016 р. в Центрі України членство в НАТО як запоруку безпеки обирають 46% (у квітні 2012 р. – 14%), на Півдні України – 19% (у квітні 2012 р. – 7%). Особливо “під крило” НАТО різко захотіли на Сході й Донбасі. Так, у східних областях у 2012 р. членство в НАТО підтримували 2%, у травні 2016 р. – вже 29%; на Донбасі – 1% та 24%, відповідно.

nato_37-1

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован.

Достигнут лимит времени. Пожалуйста, введите CAPTCHA снова.